Остап Вишня

— Держава!?!
Скілько з-за цього слова загублено молодого та чудового! Скілько зіпсовано нервів!

вітерець легенький повіває — гармидер ярмарковий з голови вивітрює

Місцеві «батюшечка» дуже слабкі щодо «адамових реберців»

Живою до Бога лізеш!

Винограду тут дуже багато, через те все майже вино для продажу курортникам виробляється з махорки й продається як вино «розлива кам’яної доби» по п’ять крб. пляшка («тільки для вас!»). Ригають від нього понад норму.

У Харкові, приміром, руде, косе, худе, угрувате, пудри на нім на цілу геологію, а тут видряпається на скелю, стане, за худі стегна тримаючись, – і Жанна д’Арк![

А найголовніше ледве був не забув!

Барвінок у Криму росте. Та такий рясний та хороший…

Якби місцеве населення вивчити пісні:

Зелененький барвіночку,

Стелися низенько,

А ти, милий, чорнобривий,

Присунься близенько, —

всі б дані були за приєднання Криму до України.

Спорідненість культур – і кришка!

Без нікоторого імперіалізму – на законній підставі!

Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море…

Піддурюють гори, і здорово-таки нас, степовиків, піддурюють…

Народно-Художній музей. Засновано його так само 1921 року. Зібрано тут мистецькі речі з дач, покинутих власниками, як тікали ті власники з Криму, спеціально для того, щоб рятувати «дорогоє отєчество»…