Володимир Куч

Можливо, це така хвороба нашого часу. У світі, що роздробився на шматочки після розщеплення атома, ми, можливо, бачимо результат нашої сучасної цивілізації — людей, які переживають розщеплення ментальне. Або, можливо, це така мутація, спричинена грибоподібними радіоактивними опадами, коли все покоління розщеплюється в ланцюговій реакції.

Визнайте, що в цьому переповненому інформацією світі логічніше мати розум, поділений на автономні частки за розподілом праці, ніби на ментальній стрічці конвеєра.

Роки зіткнення зі страхами, спогадами, мріями та галюцинаціями інших людей даються взнаки. Постійний вплив чужих страждань позбавляє лікаря душевного тепла. Він перестає слухати уважно. Його розум, щоб захиститися від постійного контакту з чужими стражданнями, створює оболонку. Емоції черствіють. Він показує себе з найкращого боку, приховує свою справжню сутність та зберігає м’яку лікарську манеру, але всередині перестає турбуватися за людей, яким мав би допомагати.