Ха-Юн Чанґ

«Путівнику Галактикою». До речі, за цим культовим гумористичним романом Дуґласа Адамса 2005 року зняли фільм із Мартіном Фріменом (із фільму «Гобіт») у головній ролі.

Інформаційна економіка пояснює, чому ринки з асиметричною інформацією — це коли одна сторона ринкового обміну знає щось невідоме іншій стороні — працюють із перебоями або взагалі руйнуються7.

від 1980-х років багато неокласичних економістів розробили теорії, що взагалі заперечують можливість збоїв на ринку. Це, наприклад, теорія раціональних очікувань у макроекономіці або гіпотеза ефективного ринку в фінансовій економіці.

Їхня суть полягає ось у чому: люди знають, що роблять, тому держава не повинна їх чіпати. Науковою мовою це звучить так: учасники економічних відносин діють раціонально, тому результат роботи ринку є ефективним. Водночас висувався аргумент неефективності державного втручання: збій на ринку як такий не виправдовує втручання держави, оскільки влада припускається помилок ще частіше, ніж ринки

Марксистська школа

Резюме: «Капіталізм — це потужна рушійна сила економічного прогресу, але він зазнає краху, оскільки на заваді його подальшому прогресу стане приватна власність».

марксисти приділяли увагу виробництву, а неокласицисти, натомість, вивчали споживання та обмін. Марксисти вважали, що економіка — це сукупність класів, а не окремих людей, і це ще одна важлива теза класичної школи, яку відкинули неокласицисти.

Виробництво — центр вивчення економічної теорії

Відштовхуючись від поглядів класичної школи на примат виробництва, марксисти (вустами Енгельса) заявили, що «виробництво... — це основа суспільного порядку». Будь-яке суспільство будується на економічному базисі, або способі виробництва. Цей базис складається з продуктивних сил (технологій, устаткування, навичок працівників) і виробничих відносин (прав власності, трудових відносин, поділу праці).

Із погляду класичної політекономії, робітники були простолюдом, неспроможним контролювати навіть власні біологічні потреби. Зростає господарство, збільшується попит на працю, зар­плата підвищується, тож люди народжують більше дітей. Відтак з’являється ще більше робітників, а від цього зарплата знову падає до прожиткового мінімуму.

Маркс наголошував, що одноманітна робота, яку виконують працівники внаслідок дедалі дрібнішого поділу праці, знищує в них усе людське й притуплює розум.

Австрійська школа вбачає в людській раціональності значну обмеженість. Вона доводить, що ми поводимося раціонально лише тому, що добровільно, хоча й підсвідомо, обмежуємо свій вибір, покірно приймаючи соціальні норми.