— А з приводу того, щоб з кимось замутити?
Моє серце пропускає удар.
— Ну, ти ж мені в цьому відмовив, тож я в активному пошуку. — Секунду Хантер виглядає приголомшеним, але потім сміється.
— Та годі тобі, ти ж сказала, що пожартувала.
— Так.
Я точно пожартувала?
Раптом я розумію, що вирячуюся на нього. Зі своєю класичною красою Хантер Девенпорт — об'єктивно один із найпривабливіших чоловіків, яких я зустрічала.
А якщо говорити суб'єктивно, то… ох, то так. Мені здається, що він неймовірно гарячий. У нього сексуальний рот та вбивча посмішка. І ямочки на щоках. Чому я така небайдужа до хлопців з ямочками? Це як мій сексуальний криптоніт.
Мій погляд мандрує всім його тілом. На ньому джинси, і мені цікаво, що він ховає під ними. Враховуючи, що дівчата постійно кидаються на нього, він, напевно, вміє користуватись своїм членом. Подивіться на мене: говорю про добрі члени, ніби знаю, чим вони відрізняються від поганих. Мій перелік коханців — нищівна ОДИНИЦЯ.
— Тобто — ми просто давно це не обговорювали — ти досі чернець? — Якось мені вдається зобразити звичайний тон.
— Ага-ага.
— Не кажи "ага-ага".
— Не можу повірити, що я так довго протримався. — На його обличчі з'являється вимучений вираз. — Вже минуло сім місяців, майже вісім.
— Коли закінчується обітниця целібату? Ти ж не триматимеш його вічно, так?
— Ні, до кінця сезону.
— А що потім? Влітку втратиш голову? У тебе ще один курс у Брайарі, — нагадую я йому.
— Я знаю, — стогне він. — Якщо чесно, я влітку, напевно, злечу з котушок і трахатиму все, що рухається. — Ще один стогін. — Мої яйця весь час болять, Сім’я.
Я посміхаюся.
— О-о-о, хочеш, допоможу?
— Досить дражнити.
— Я не дражню.
Або дражню? Боже, я не знаю.