Еліф Шафак

ни прямували до азійського берега — уже було в

Так само, як кисле ховається за солодким чи, навпаки, у кожному притомному глузді є часточка безумства, а в глибинах божевілля завжди мерехтить зерно ясності.

Як мадам, вона була непогана, але мала схильність до надмірності в усьому: забагато курила, забагато лаялася, забагато кричала, її взагалі було забагато для всіх – максимальна доза.