Робін Гобб

  • Юлія Вишнівськаhas quotedlast year
    На кухні пахло їжею, пивом, чоловічим потом, вологи

    Кінець поки

  • Chester Glowhas quotedlast year
    Мої змерзлі ноги почали німіти.
  • olswydhas quoted2 years ago
    Гадаю, це через його очі. Я колись бачив отвори в черепах, то в них було більше життя, аніж в очах у Барріча в ті дні.
  • olswydhas quoted2 years ago
    він говорив повільно, оскільки його слова були обтяжені правдою
  • olswydhas quoted2 years ago
    Отже, ти думаєш, що всі мої вороги тут, у замку?

    — Так
  • olswydhas quoted2 years ago
    За останні кілька років я тебе дечому навчив. Але сьогоднішній урок найважливіший. Тому запам’ятай його. Якщо ти щось зробиш і виявишся їм непотрібний, то тебе вб’ють
  • olswydhas quoted2 years ago
    Коли ти прив’язуєшся до якоїсь думки і гадаєш, що то правда, ти закриваєш для себе інші можливості. Подумай над ними, хлопче
  • olswydhas quoted2 years ago
    Одного разу на ринку я почув, як хвалили її ароматні свічки, стверджуючи, що від дня смерті її матері ніхто не робив таких приємних і оздоровчих свічок. Я всміхнувся, радіючи за Моллі
  • olswydhas quoted2 years ago
    Я не завжди проводив час із Моллі, але мені було достатньо просто постояти під її вікном
  • olswydhas quoted2 years ago
    Я з хлопчачою безтурботністю вважав, що набіги острів’ян мене не стосуються. Звісно, це погано, і мені було трохи шкода тих селян, оселі яких спалено і зруйновано. Але, перебуваючи у безпеці в Оленячому замку, я не усвідомлював, що мешканці інших портів жили в постійному страху та сум’ятті. Я не розумів болю тих селян, яким доводилося щороку відбудовувати свої обійстя, а наступного року всі їхні зусилля оберталися на попіл. Але недовго я перебував у такому щасливому невіданні.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)