Віра Кучменко

у справжньому сенсі відповідальність — це цілком добровільний акт, реакція людини на потреби іншої людини висловлені або ні. Бути «відповідальним» означає вміти й бути готовим «відповісти».

Мабуть, не варто наголошувати на тому, що здатність любити як акт давання залежить від розвитку характеру особистості. Це припускає набуття переважно плідної орієнтації, за якої особистість переборола залежність, нарцистичну всемогутність, бажання використовувати інших чи схильність до нагромадження. Вона мусить вірити у власні сили, мати мужність покладатися на себе під час досягнення своєї мети. Що більше людині бракує таких якостей, то дужче вона боїться віддавати себе, а отже, й любити.

Люди гадають, що любити — це просто, а от знайти правильний об’єкт для своєї любові чи досягти того, щоб любили тебе, — складно

Визначені навіть відчуття: піднесеність, терпимість, надійність, амбітність і здатність знаходити спільну мову з усіма — без зайвого напруження.

Їй бракує ініціативності, її завдання визначено організацією роботи; навіть між тими, хто перебуває на вершині кар’єрних сходів, та тими, хто внизу, відмінність незначна.

Досвід відчуженості посилює тривогу — загалом це і є джерелом усіх хвилювань.

Усі вони виконують завдання, що визначені загальною структурою організації, на визначеній швидкості й у визначений спосіб.

Зріла твердить: «Ти потрібен мені, бо я тебе люблю».

Її принцип — «Я люблю тебе, тому що ти виправдовуєш мої сподівання, виконуєш свої обов’язки, бо ти подібний до мене».

Братська любов — це відчуття зв’язку з усіма людьми, людська солідарність, людська єдність.