Сун-Цзи

Війна — це шлях обману. Коли можеш — вдавай, що не можеш; використовуєш — вдавай, що не використовуєш; коли ти близько, вдавай, що далеко; коли ти далеко вдавай, що близько. Того, хто жадібний — спокуси вигодою; того, у кого справи в безладі — захопи; з тим, хто повністю підготувався, будь на сторожі; від сильного ухились; запального виведи з себе; з зарозумілим поводься так, щоб його гордість збільшилася; того, хто відпочиває — стоми; тих, хто дружний — розділи; тих, хто не готовий — атакуй, нападаючи звідки не чекають. Такий полководець повинен перемогти, але не можна заздалегідь передбачити, який із цих способів, йому доведеться застосувати.

Тому кажуть: цінна перемога, але не цінне зволікання!

акон війни» говорить: перше — це «розмір», друге — це «кількість», третє — це «чисельність», четверте — це «порівняння», п'яте — це «перемога».

Для бою важливі відкриті прямі атаки, для перемоги — стратегічні прийоми

о перемог — це не найкраще з кращого. Треба без бою примусити солдатів противника здатися — ось, краще з кращого! Найкраще перемогти, попередивши дії ворога, гірше — дипломатичними пе

Дисципліною впораєшся з безладом, спокоєм впораєшся з хвилюванням — це є засоби, щоб контролювати дух армії.

Коли військовий похід триває довго, а перемоги все немає, солдати занепадають духом і леза притупляються.

Кажуть: армія-переможець, спочатку розраховує перемогу, а потім кидається в бій, армія котра програла, спочатку кидається в бій, а потім сподівається на перемогу

Майстерний, у веденні війни, створює необхідні умови, а не докоряє людям.

Той сильний, хто приходить на місце битви першим; той слабкий, хто приходить на місце битви другим і, поспіхом, вступає в бій.