Дарон Аджемоґлу

Інклюзивні економічні інститути створюються на основі, закладеній інклюзивними політичними інститутами, що забезпечують широкий розподіл політичної влади в суспільстві й обмежують її довільне здійснення.

Нації занепадають, коли мають екстрактивні економічні інститути, що підтримуються екстрактивними політичними інститутами, в результаті економічне зростання стримується або навіть блокується.

В Австро-Угорській і Російській імперіях, де абсолютні монархії й аристократи могли втратити значно більше, індустріалізація була блокована. Внаслідок цього економіка Австро-Угорщини й Росії почала занепадати.

Економічний розвиток — це не просто процес збільшення кількості кращих машин або краще освічених людей, а й трансформаційний і дестабілізуючий процес, пов’язаний з поширенням творчої деструкції.

Тому розвиток відбувається лише тоді, коли він не блокується економічними невдахами, які відчувають, що їхні економічні привілеї будуть втрачені, й політичними лузерами, які бояться втратити свою політичну владу.

Єдиним шляхом зміни цих політичних інститутів є примус еліти до створення більш плюралістичних інститутів.

Головним бар’єром на шляху до політичної централізації знову постає страх перед змінами: будь-який клан, група чи політик, пробуючи централізувати владу в державі, також централізуватиме владу у своїх руках, а це скоріш за все викличе лють інших кланів, груп і політиків, які внаслідок цього стануть політичними лузерами.

Політична централізація ймовірна лише тоді, коли одна група людей відчутно сильніша за інші, щоб побудувати державу.

Замість інвестування задля підвищення продуктивності й продажу своєї продукції на ринку, конґолезці віддаляли свої села від ринків, намагалися жити якнайдалі від доріг, щоб зменшити ризик пограбування і втекти від работорговців.

Цей брак політичної централізації майже до рівня повного колапсу держави був типовим для більшості країн тропічної Африки.