Наталія Гурницька

Від долі, як і від себе, не втечеш

Яка все-таки людина дивна істота — майже ніколи не почувається абсолютно задоволеною тим, що має

Минуле тому й називається минулим, що воно минуло і не залишило по собі жодного іншого сліду, аніж той, який є

Коли бачиш результати роботи та маєш надію на продовження в часі, мимоволі починаєш вважати своє життя вдало влаштованим.

нехай хоч світ завалиться

одночасно цілком непрогнозована, вже по-жіночому чуттєва, трохи некерована і поривчаста. У

застелене темно-зеленим накриттям

вона ледь повна,

так виглядати і так поводитися, треба народитися та вирости у шляхетній родині. Такого не навчишся — це мусить бути у крові.

Що за дідько тобою товче?