Франс де Вааль

Чи є людина прорахунком Бога? Чи це Бог — прорахунок людини?

Чи є людина прорахунком Бога? Чи це Бог — прорахунок людини?

Фрідріх Ніцше1

Коли мене запитують, як можна назвати шимпанзе чуйними, знаючи, що вони часом убивають одне одного, я завжди запитую у відповідь: чи не варто нам відмовитися і від усіх уявлень про людську емпатію, послуговуючись цією ознакою?

Якби ми завжди були добрі, мораль була б зайвою. Про що б тоді ми турбувалися, якби люди завжди виявляли симпатію одне до одного, не крали, не завдавали удару в спину та не зазіхали на чужих дружин?

У спілкуванні з релігійними та нерелігійними людьми я зараз проводжу чітку лінію, ґрунтуючись не на тому, у що саме вони вірять, а на рівні їхнього догматизму. Я вважаю, що саме він становить набагато більшу загрозу, ніж релігія як така

Особливо мені цікаво, чому людина, яка перестає вірувати, зберігає шори, що іноді з вірою пов’язані.

Можливо, те, яку релігію кидає людина, впливає на ступінь її атеїзму. Якщо вірування не мало великого значення в її житті, то й відступництво не здаватиметься великою проблемою і мине майже без наслідків.

активний атеїзм є відображенням старої травми: що суворішим було релігійне виховання, то сильнішою є потреба виступити проти нього та замінити старі цінності на нові

віряни говоритимуть що завгодно, щоб тільки захистити свою віру, а деякі атеїсти перетворюються на фанатичних проповідників

можливо, релігія не змушує нас робити те, чого ми без неї не робили б, а схвалює та заохочує певні природні тенденції.