Петрушенко Дар'ї

ось настільки добре не може тривати довго.

Обернутися і не бачити тебе поряд…

— Я не хочу бути разом!

Ці слова — наче ляпас в обличчя. Я відриваю очі від дороги, щоб глянути на неї, на цю дівчину, яку кохаю з третього класу. Зараз я її навіть не впізнаю.

Наш перший поцілунок. Мій перший поцілунок.

Зводжу брови й запускаю пальці в неслухняне темно-русяве волосся, намагаючись пригладити його так, як подобається Кім.

міцні, зовсім як наші стосунки… переважно.
Кілька місяців тому, коли я замовив браслет, це мав бути подарунок

«Були на двох різних хвилях»

Моя віра в казки та у справжнє кохання підтримує мене; вона допомагає вижити у світі, який не завжди вітає мрій­ників

Ти заслуговуєш на хороше життя. Щасливе життя. Обіцяю щодня намагатися дарувати його тобі, будувати його з тобою, разом.

— Так і є, — сказала вона, і потім її губи боязко торкнулися моїх.
Наш перший поцілунок. Мій перший поцілунок.
Дуже обережно я розгорнув крихітну підвіску й погортав її ніжні сріблясті сторінки, усього три, з написом «Я ♥ тебе». Напевно, між нами завжди виникатимуть дрібні суперечки, але ми завжди кохатимемо одне одного.