Ель Кеннеді

Взагалі-то я пацифістка. Я не вірю в те, що кулаки допоможуть вирішити проблему. Я думаю, що організовані битви – це варварство, сама ідея війни викликає в мене нудоту.

— Скільки можна говорити: я не буду займатися з тобою.

— Будеш. – Я стенаю плечима. – Мені просто потрібно з’ясувати, що ти за це хочеш.

Люди завжди бажають саме те, чого не можуть отримати.

Керол сказала б мені, що будь-яка можливість варта того, щоб її вивчити.

Я одна, тому що не зустріла того, з ким би мені хотілося пов’язати себе, а не тому, що я взагалі проти стосунків. Адже це приємно, коли тобі є з ким поговорити, до кого притиснутися і все таке.

А коли ти у серйозних стосунках із дівчиною, ти ніколи не повинен знімати штани у присутності іншої дівчини.

У Конора тремтять ноги, поки я йому відсмоктую. Він дихає повільно і глибоко, ніби для цього потрібна вся його концентрація.

— Тільки будь повільним, – каже вона, коли я знову влаштовуюся між її ніг.

— Обіцяю.

Світ за її вікном, спустошений війною, тліючі залишки континенту, що звільняється від тиранії. Що це, мабуть, означало бути молодою жінкою, коли сирени повітряної тривоги нарешті замовкли, в країні, якій тільки і залишилася що оплакувати загиблих та відбудовувати свою душу