Зоя Борисюк

Коли забагато думаєш про себе, до кінця життя залишаєшся самотнім.

Матриця не існує у фізичному вимірі й не схожа на те, що вам відомо. Звісно, можна провести аналогії, але тоді я вкладу вам у мозок образи, які віддалять вас від реальності.

Образ зірки йде до нас зі швидкістю світла, може пройти чимало років, перш ніж він потрапить на сітківку вашого ока. Тож ви можете бачити зірку, яка давно вибухнула. І бачитимете її вночі ще багато років, тоді як її не існує з давніх-­давен.

Звісно, але ми обоє знаємо: хай би що ми вирішили робити в житті, на нашому шляху зав­жди знайдуться неприємні особи, через яких виникне бажання все кинути. Невже через це ми маємо звертати зі свого шляху, зі шляху, який ми для себе обрали? Я так не думаю, бо інакше ви віддаєте свою долю в руки тих осіб і під кінець життя, обернувшись назад, усвідомите, що, власне, вони визначили ваш вибір. Ви мимоволі забезпечили їм можливість, на яку вони не заслуговували.

Бути вільним — означає діяти на підставі власного вибору, а не через реакцію на те, що кажуть чи роблять інші.

— Те, що я хотіла продемонструвати. Наші вади не перешкоджають тому, щоб нас цінували. Навпаки, вони роблять нас людянішими, — пояснила вона.