Голлі Блек

У Фейрі немає ні рибних паличок, ні кетчупу, ні телевізора.

— Я не вбивця, — заявляє Кардан

Я не розумію, чому йому подобаюсь, але подобатися комусь прекрасно.

Передусім я ненавиджу тебе, бо думаю про тебе. Часто. Це огидно, але я не можу зупинитись.

— Я можу бути чарівною. Я ж зачарувала тебе, хіба ні?
Він закочує очі.
— Не сподівайся, що інші поділяють мої збочені смаки.

Я намагаюся не надто зосереджуватися на його довгих пальцях, що ковзають по паперу, та нездоровому захваті, який відчуваю, коли він на мене дивиться.

А ще за Джуд, яка сьогодні піднесла мені подарунок. Подарунок, за який я планую відплатити тією самою монетою.

— Я короную тебе, — дитячий голосок Дуба звучить невпевнено. — Як короля. Верховного короля Фейрі.

Я розумію, чому він обрав її. Мені просто шкода, що вона не обрала мене.

Я розумію, чому він обрав її. Мені просто шкода, що вона не обрала мене.