Завжди є люди які вважають, що жертва сама винна, бо якимось чином заслужила на те, що з нею сталося, — пояснює він. — Вони ідіоти, але зазвичай дуже голосисті. Звісно, ви ні на що таке не заслуговуєте, жодна людина не заслуговує, щоб її викрали, зґвалтували чи вбили. Але вони казатимуть це все одно — може, тому, що вірять, або тому, що їм потрібні кілька секунд загальної уваги. А що в нас свобода слова, ми ніяк не зможемо цьому зарадити.
— Схоже, я так призвичаїлася до жахіть Саду, що забула, яким страшним може бути зовнішній світ.
Віктор віддав би що завгодно, аби мати змогу сказати їй, що це зовсім не так. Але насправді це саме так, тому він мовчить.