Ребекка Меррілл

Годі думати, що наше щастя залежить від здатності все контро­лювати. Коли вибір, що робити, ми контролювати ще можемо, то наслідків нашого вибору проконтролювати не здатні. Наслідки виникають згідно з універсальними законами

Годинник — це наші обов’язки, завдання, розклади, цілі, діяльність, із ними ми постійно маємо справу, організовуючи час. Компас — це наше бачення, цінності, принципи, місія, спрямування, наша совість, — те, що вважаємо важливим, що веде нас у житті.

така.
«Між стимулом і реакцією завжди є проміжок.
У цьому проміжку — наша здатність обрати, як ми будемо реагувати.
У нашій реакції — наше зростання і наша свобода».

Атлети не тренуються тільки тоді, коли їм хочеться чи зручно, а потім очікують перемоги

Замість пропонувати вам іще одного годинника, ми подаруємо компас, бо напрям вашого руху важливіший за його швидкість.

«Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом».

Серйозні проблеми неможливо розв’язати, якщо залишатися на тому ж рівні мислення, який породив їх»

або принципами. Тому не ми контролюємо власне життя, а принципи. На нашу думку, саме ця ідея пояснює, чому так часто люди розчаровуються в традиційному тайм-менеджменті.

Немає ніяких схем. Є шлях. Шлях іде за принципами, що їх поважали віками. Якщо з вікової мудрості спробувати виділити одне послання, то воно буде таке: сповненого сенсу життя неможливо досягнути завдяки швидкості чи продуктивності. Набагато важливіше, що людина робить і чому, а не те, як швидко вона здатна впоратися з завданням.

Ми постійно робимо вибір, на що витрачати час. Це стосується і значних відрізків часу, і щоденних миттєвостей. А потім живемо з наслідками цих виборів. І часто нам ці наслідки не до вподоби, особливо якщо виникає конфлікт між тим, на що ми витрачаємо час, і тим, що для нас по-справжньому важливе.