Иван Котляревский

тiм городi жила Дидона,19
А город звався Карфаген,
Розумна панi i моторна,
Для неї трохи сих iмен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бiдняжка - що була вдова;

Еней був парубок моторний1
I хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятiший од всiх бурлак.

що його покiйний дядько,
Парис, Прiамове дитятко,
Путивочку Венерi дав.

От то тілько нечепурне, що москаль взявся по-нашому і про нас писати, не бачивши зроду ні краю і не знавши обичаїв і повір'я нашого.

перша друкована українська книга, написана народною мовою, перша національна поема.

Щоб розмир перервать в той час.
Ютурна фиглi їм робила,
Шпаками кiбця затровила,

деяких троянцiв,
Осмалених, як гиря, ланцiв,
П'ятами з Трої накивав

Дидона вигадала грище,34
Еней щоб веселiший був,
I шоб вертiвся з нею ближче,
I лиха щоб свого забув:
Собi очицi зав'язала
I у панаса грати стала,
Енея б тiльки уловить;
Еней же зараз догадався,
Коло Дидони терся, м'явся,
Її щоб тiлько вдовольнить.

Еней був парубок моторний1
I хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятiший од всiх бурлак.

Борей недуж лежить з похмiлля,