Емілі Наґоскі

Потрібно, щоб інші люди говорили нам, що ми повноцінні такі, які є, — не тому, що ми цього досі не знаємо, а тому, що нагода почути таке від інших (яка водночас є нагодою нагадати їм, що вони теж повноцінні) — це одна з умов, без яких нам не відчути свою цілісність. Ми віддаємо та отримуємо, ми створені бути цілісними особистостями

ми досягаємо успіху тоді, коли маємо позитивну мету й прямуємо до неї, а не тоді, коли опиняємося в несприятливих умовах і намагаємося втекти від них.

А книжка розповідала про те, як під дією стресу виникають і загострюються проблеми зі здоров’ям на кшталт постійних інфекцій, хронічного болю, астми (а я страждала від усіх)

Які я матиму переваги, якщо продовжу?

Які я матиму переваги, якщо зупинюся?

Що я втрачу, якщо продовжу?

Що я втрачу, якщо зупинюся?

1. Емоційне виснаження — слабкість, що виникає через надмірну зав

завзятість, небайдужість до справ упродовж надто тривалого часу.
2. Деперсоналізація — вичерпана здатність до емпатії, турботи, спочуття.
3. Зникнення відчуття успішності — нездоланне відчуття марності, коли здається, що ваші дії не приносять користі, нічого не змінюють1.

Якщо ви рухаєтеся до чітко визначеної бажаної мети, ваша увага й зусилля зосереджені на цьому єдиному результаті. Але якщо ви тікаєте від загрози, навряд чи має велике значення, де врешті-решт опинитися; головне — убезпечити себе.

Мораль цієї історії така: ми досягаємо успіху тоді, коли маємо позитивну мету й прямуємо до неї, а не тоді, коли опиняємося в несприятливих умовах і намагаємося втекти від них. Якщо нам ненависна ситуація, у яку потрапили, — першим інстинктивним бажанням часто є втеча від «сови», що нам наразі загрожує. Утім, ми можемо опинитися в ситуації, не набагато ліпшій за ту, з якої намагаємося вибратися. Ми маємо рухатися до чогось позитивного. Нам потрібен «сир».

Ми виснажуємося тоді, коли застрягаємо в якійсь емоції.

сенс життя для нас корисний