Януш Корчак

Мати часто викликає лікаря, нарікаючи, що дитина змарніла, схудла, тіло її стало млявим, личко і голівка зменшилися. Не знає, що немовля, входячи в період раннього дитинства, втрачає жирові відкладення, що з розвитком грудної клітки голова ніби ховається в плечах, вони стають ширшими, що частини тіла й органи розвиваються по-іншому, що мозок, серце, шлунок, череп, око, кістки кінцівок ростуть по-іншому. І якщо було б інакше, то доросла людина нагадувала б монстра із величезною головою на короткому, опецькуватому тулубі і не могла б ходити на двох розжирілих валках ніг, бо зміна пропорцій означає ріст.

Примушувати дітей спати, коли їм не хочеться цього, — це злочин. Таблиця, яка проголошує, скільки годин сну потрібно дитині, — це нісенітниця.

Дитина не в змозі жити бездіяльно, вона зайде до кожного кутка, зазирне в кожну шпарину, відшукає, запитає, для неї цікава кожна рухома крапочка мурашки, блискуча кулька, почутий вираз чи фраза.

Важко уявити собі більш деспотичний, на межі з тортурами, наказ, аніж:
— Спи!

До ледачої нудьги дня додається дратівлива нудьга вечірнього очікування сну.

Принцип: дитина повинна їсти стільки, скільки хоче, ані менше, ані більше.

Я назвав егоцентричним погляд дитини на цю мить, те, що вона живе тільки сьогоденням. Гра, відкладена на тиждень, перестає бути реальністю. Зима влітку здається легендою. Залишаючи тістечко «на завтра», відмовляється від нього, підкоряючись примусу.

Можливо, в кімнаті малої дитини потрібен не лінолеум, а купа жовтого піску, велика в’язанка паличок і тачка камінців? Можливо, дошка, пила, фунт цвяхів, картон, молоток, токарний інструмент були б приємнішим подарунком, аніж «іграшка»? А вчителі трудової праці корисніші за вчителів фізкультури чи музики? Але треба випровадити з дитячої кімнати лікарняну тишу, лікарняну чистоту і страх за подряпаний палець.

Кажуть, що тільки один місяць, а його видно звідусіль.

— Послухай, я встану за плотом, а ти стій у саду.
Замкнули хвіртку.
— Ну що, є місяць в садку?
— Є.
— І тут є.
Замінилися місцями, ще раз перевірили: упевнилися, що «місяців — два».