Наталка Сняданко

«любов — це те, від чого всміхаєшся, коли стомився».

«LOVE IS WHAT MAKES YOU SMILE WHEN YOU ARE TIRED».

«Жінка — це гострий кинджал, що перерізає чоловікові горло».

Краще жити на батьківщині з ненавистю чи вдалині від неї з любов’ю?

Щастя — просто аби вона була десь отут; і коли вона сідає поруч — довкола гомінка компанія, і ти відчуваєш, як по твоєму тілу йде тепла хвиля від неї, і ти говориш з іншими, і жартуєш, і смієшся, і тобі весело, і компанії також — але все це правда і ні, бо найголовніше — оця тепла хвиля, оці майже мурашки по тілу і майже забутий, хоч завжди очікуваний стан внутрішнього розпруження — ось є поруч людина, яка тобі з кожною хвилиною стає ближчою…

Треба їхати, бігти виконувати завдання, здавати екзамени, виступати по радіо, йти в гості до родичів, забігти до лікаря, пити каву, залізти у ванну, сісти за комп’ютер — все робиш, як в тумані, бо всередині лиш одне… Ні, ніхто ще нікуди не пішов, усе може бути інакше, все ще нічого не значить — розум твій з останніх сил переконує тебе зупинитися, але тобі все вже по барабану, ти вже сказав собі це слово, і далі ти сам ним живеш, воно проростає в тобі, хоч як ти не намагався б його не пам’ятати.

Я натомість хочу ще раз побачити, як пізнього вечора 12 серпня 1961 року пара втікачів і перебіжчиків, вона і він, негарна жінка і закривавлене чудовисько, захекано перетинають останню межу і, дедалі більше розчиняючись у темряві, стають невидимими й фактично безтілесними. Головне для них зараз — ні за яку ціну не озиратися, адже позаду вже виростає стіна, яка назавжди відітне їх від минулого.

Але така доля шпигуна — чекати. Шпигунська робота на 99 відсотків складається з чекання. Простір шпигунства — це холодна і нудна почекальня, навіть не приймальний покій.

Як, наприклад, про її манеру розсипати по плечах рудувате волосся, плавно звільняючи його від заколки.

Українська любов — сентиментальна і не весела. Вона рідко перемагає, бо фактично не бореться. Українська любов здебільшого звикла пасивно чекати. Українська мова оперує добрим тридцятком синонімів дієслова «чекати». Ідеальний українець живе на «березі чекання», який він часто плутає з «берегом любові».

Хлопчино, дівчина не буде любити тебе,
Якщо ти не любиш Вкраїни.