Леся Украинка

Як ти кажеш?
Утихомирилось? Зломилась воля,
Україна лягла Москві під ноги,
се мир по-твоєму - ота руїна?

Сі трудні часи
думок поважних І дівчат навчили.

я дивую, ти з яким лицем
збираєшся з'явитись на Вкраїні!
Сидів-сидів у запічку московськім,
поки лилася кров, поки змагання
велося за життя там, на Вкраїні, -
тепер, як "втихомирилось", ти їдеш
туди ясного сонця заживати,
що не дістали руки загребущі,
та гаєм недопаленим втішатись.
На пожарині хочеш подивитись,
чи там широко розлилися ріки
від сліз та крові?

т е п а н
Цар пустить. Вже ж тепера на Вкраїні
утихомирилося.

О к с а н а (гостро)
Як ти кажеш?
Утихомирилось? Зломилась воля,
Україна лягла Москві під ноги,
се мир по-твоєму - ота руїна?
Отак і я утихомирюсь хутко
в труні.

Я й не казав тобі, що тута воля.
Та якби ми не гнули тута спини,
то на Україні, либонь, зігнули б
у три погибелі родину нашу
московські воєводи... Ось ти млієш
з огиди, що тебе якийсь там дід
торкне губами, а як я повинен
"холопом Стьопкою" себе взивати
та руки цілувати, як невільник,
то се нічого

однаково, чиї лизати п'яти,
чи лядські, чи московські!..

Що ж, може, там ясніше світить місяць,
ніж тута сонце...

Ба ти не знаєш,
які тут люди мстиві

Та се ж якась неволя бусурменська.

Москва ж не може заступити сонця,
зв'ялити гаю рідного, зсушити
річок веселих.