У.Д. Уоттлз

Які думки у людини в серці, така вона і є» не лише описує все людське єство

тачеві, який все ж таки вирішить розібратись в філософських основах, рекомендую почитати Гегеля і Емерсона; а ще «Вічні новини» Джона Джозефа Брауна (прекрасна книга, видана в Шотландії у 1889 році).

повинні хотіти реального життя, а не просто розваг або чуттєвого задоволення. Життя — це дія, і людина дійсно живе лише тоді, коли вона діє щосили — фізично, розумово і духовно.

про людину, яка сформувала образ свого будинку, і ви отримаєте правильне уявлення про перший крок до збагачення. Ви повинні сформувати ясну і чітку уявну картину того, що ви хочете. Адже ви не зможете передати Субстанції ідею, якщо у вас її немає.
Ви повинні сформувати її перш, ніж зможете передати її. Багато людей не можуть надихнути мислячу субстанцію, тому що у них є тільки неясне і туманне уявлення про те, що вони хочуть зробити, мати або ким стати.
Недостатньо мати просто загальне бажання стати багатим, щоб «було добре», адже таке бажання є у кожного.
Недостатньо просто хотіти подорожувати, бачити речі, жити більше і тому подібне. У всіх теж є ці бажання.

Думки, які надійно підкріплені метою, стають творчою силою. Той, хто знає це, готовий стати чимось вищим і більшим, ніж просто згусток мінливих думок і відчуттів. Той, хто зробить це, стане свідомим і розумним володарем сили мислення.

Прочитайте двадцять третій розділ Євангелія від Матвія і подивіться, як Він зображує жагу фарисеїв називатися «Господарями», сидіти на високих тронах, панувати над іншими, поневолювати і пригнічувати менш щасливих. Зверніть увагу, як Він протиставляє цій жадобі панування дружнє, братерське прагненням до Загального блага, до якого Він закликає своїх учнів.

— це розквіт думки, а радість та страждання — то її плоди.

сних» вчинків, так і тих, які ми робимо свідомо.
Дія — це

Хто шукає, той знайде; і перед тим, хто стукає у двері, вони відчиняються»; бо тільки завдяки терплячості, практиці та постійній наполегливості людина може переступити поріг Храму Знань.

Будучи прогресивною істотою, яка має розвиватись, людина знаходиться там, де вона є, щоб зрозуміти, що вона може рости; і коли вона засвоює духовний урок, який приносить їй ситуація, ця ситуація минає, поступаючись місцем іншим життєвим обставинам.