Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Для тих, хто був у таборі, я спробую пояснити їхній досвід у світлі нинішніх знань. Тим, хто не був у таборі, книжка допоможе краще збагнути і насамперед зрозуміти досвід тої мізерної частини ув’язнених, які вижили і яким досі непросто живеться. Ці колишні ув’язнені часто кажуть: «Ми не любимо розмовляти про пережите. Тим, хто був у таборах, не потрібно нічого пояснювати, а інші не зрозуміють ані того, що ми відчували тоді, ані того, що відчуваємо зараз».

Ми мусили перестати розпитувати про сенс життя, а натомість думати про себе як про людей, яким життя ставить виклики — щоденно й щогодинно.
Наша відповідь має виявлятися не в розмовах і роздумах, але в правильних діях і вчинках. Життя, урешті,— це відповідальність за знайдення правильних вирішень виниклих проблем і виконання завдань, які воно повсякчас ставить перед людиною.
Ці завдання, а отже, і сенс життя, є різними для кожної людини, у кожній ситуації. Неможливо дати загальне визначення сенсу життя. «Життя» не означає чогось туманного, воно дуже реальне та конкретне, так само як реальні й конкретні завдання для людини. Саме вони формують долю людини, особливу й унікальну для кожного. Жодну людину і її долю не можна порівнювати з іншою людиною або іншою долею. Жодна ситуація не повторюється, і кожна ситуація потребує іншого вирішення. Інколи ситуація вимагає від людини змінити свою долю вчинками. У інших випадках краще скористатися з можливості споглядати й усвідомити свої активи: іноді людина повинна просто погодитися з долею, нести свій хрест. Кожна ситуація є унікальною, і завжди є лише одне правильне вирішення проблеми.

Ця унікальність і єдність, що відрізняє кожну індивідуальність і робить змістовним її існування, такою самою мірою стосується творчості, як і людської любові. Коли усвідомлена неможливість заміни людини, відповідальність, яку ця людина несе за своє існування і його продовження, виявляється уповні. Людина, котра усвідомила відповідальність, що вона несе її перед людською істотою, яка палко чекає, або перед незакінченою працею, не легковажитиме своїм життям. Вона знає, «навіщо» їй жити, і зможе витерпіти майже будь-яке «як».