Бенкет круків

Рейгарову сестру, яка народилася на Драконстоні напередодні його падіння. Яку звали Данерис.
– Штормороджена! Тепер пригадую, – зронив Моландер і високо підніс свого кухля, розхлюпуючи залишки яблучника. – За неї! – він душком перехилив кухоль до дна, з гуркотом опустив його на стіл, відригнув і зворотом долоні обтер вуста. – Де Розі? Наша законна королева заслуговує ще на один тост, вам не здається?
Армен Підмейстер перестрашився.
– Не галасуй, дурню! Про таке навіть жартувати не вільно. Ніколи не знати, хто може підслухати. В Павука вуха всюди.
– Тільки в штанці не напудь, Армене. Я тост хотів підняти, а не повстання.

Та це жива історія!

— А я надаю перевагу мертвій. Мертва історія пишеться чорнилом, а жива — кров'ю.

От я й половини з того, що бачив у житті, насправді бачити не хотів, зате не бачив і половини з того, що хотів би побачити.