Михайло Коцюбинський

Фата Моргана. Частина 1

  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    Тоді він брав тринадцять карбованців на місяць!..
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    Тоді він брав тринадцять карбованців на місяць!..

    — То були часи, пане добродзею! — казав він уголос до себе і гл
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    Хоч сахарня давно вже закинена, розсипалася і заросла травою, в порожніх будинках її раз у раз вчувався шум, немов гомін машин і робітників лишився на старому житлі. Минаючи купи битої цегли, білі плями вапна, напІвприкриті молодими бур'янами, гнилі трухляві жолоби і чорні діри-вікна, з яких немов щось виглядало,— Андрій згадував колишнє. Яка-небудь шина, що блищала з трави, мов плазуюча гадюка, або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики, і він бачив себе коло вагонеток з цукром або біля апарату. Тоді він брав тринадцять карбованців на місяць!..
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    «Вони» — були німці чи чехи, а може й євреї, що перед шістьма роками приїздили оглядати згорілу сахарню.
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    у, а тепер він певний, бо панський пастух Хома Гудзь шепнув йому тоту новину. Хома хоч ходить біля товару, та все ж ближче до панів, бо треться коло них. Буде фабрика, буде!..
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    Андрій Волик прох
  • Володимир Гасичhas quoted3 years ago
    Як краплі сі — упали й загинули в болоті дні життя, молоді сили, молоді надії. Все пішло на других, на сильніших, на щасливіших, немов так і треба.

    Немов так і треба...

    А дощ іде... Горбатими тінями у хатнім присмерку, сидять старі, немов рішають загадане Гудзем завдання: — чи прийде коза до воза? А мабуть, прийде...
  • Володимир Гасичhas quoted3 years ago
    Таку злість в собі почуваю, аж душа пашить... як запече, як запече — так узяв би в руки довбню та й перебив би усіх. Ходив би од хати до хати — та й по голові, та й по голові. Одного за те, що п'є людську кров, а другого — що не боронить. А потому підпалив би, щоб усе вогнем взялося та попелом розвіялось, щоб тільки лишилась гола земля та ясне сонце...
  • Володимир Гасичhas quoted3 years ago
    Га! вже воно так довго не буде!.. вони як візьмуть у свої руки, то швидко пустять пару!

    «Вони» — були німці чи чехи, а може й євреї, що перед шістьма роками приїздили оглядати згорілу сахарню. Хоч потому ніхто вже не цікавився руїнами, Андрій не покидав надії, що ось-ось не видко як наїдуть пани, усе полагодять і пустять фабрику.
  • Іванкаhas quoted4 years ago
    в Маланки звичайні гості — думи.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)