uk
Іван Багряний

Людина біжить над прірвою

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    А я сибіряк, брат... Сибіряк!..

    І з якою гордістю це було сказано!
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    хахли, на це мастєра... — і гірко зітхнув.
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    Але все-таки ти вмреш, лише перед тим іще роз'їси пару людських душ, як іржа залізо. В тім твоя роля — підла роля філософуючого гомункулюса, циніка й словоблуда, закоханого в мистецтво брехати.
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    такий рід салдатів "доблесної армії", яких звали всі в народі "торбешниками" за те, що вони, замість амуніції й зброї, мали лише торби з сухарями, взяті з дому перед "добровільним" героїчним виходом на війну. Такі "торбешники" вже два роки бігали отак по всіх шляхах і стежках, кожен "шукаючи свою часть", але тримаючи при тому курс додому, якщо пощастить. Це ті, що "голосували ногами" за ту систему, яку вони так оце захищали.
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    Справжній фронт тих-таки самих рафінованих грабіжників і вбивць. Господи! Та це ж вони весь світ так переснували, різні лише за кольорами уніформ, і немає надії, що вдасться з ними колись розминутися остаточно!.
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    у, а тепер стоять інші, теж "батерії": хури, наладовані геть, як скирти, якимись селянськими скринями, боднями з салом, лантухами з цукром, з борошном, стільцями, люстрами, кожухами й, напевно, самогоном, бо зі стилю мови було чути, що тут було чимало п'яних. На деяких хурах поверх лантухів із борошном звисали головами й ногами різані корови й свині, а живі стояли тут же, поприпинані ззаду.

    "Нічого собі військо!"
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    А помилка була в тім, що він говорив із цими аргатами по-українському, і з його мови видно було, що він інтелігент. Цього цілком досить цим людям, щоб поставити кого завгодно під сумнів і злобно розстріляти.
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    за нелюбов до себе. Сповнені жадоби чужої смерти, щоб усі вмерли раніше від них.
  • Яна Василенкоhas quoted7 days ago
    Вони йшли по власній землі, але ніби зовсім того й не знали чи не хотіли знати. Якийсь жахливий парадокс був захований у цьому всьому, — невикричаний і невисловлений парадокс: жах внутрішнього розвалу, безнадії, нестерпної душевної кризи.
  • Бджілка 🐝has quoted8 days ago
    які б не страшні були сили зла, сили нелюдського серед людей, остаточно переможе таки людина силою людського, силою добра, а не зла в ній.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)