Тарас Шевченко

Кобзар

    Татьяна Мазур (Стукало)дәйексөз қалдырды8 жыл бұрын
    Літа мої молодії
    Марно пропадають,
    Очі плачуть, чорні брови
    Од вітру линяють.
    Серце в'яне, нудить світом,
    Як пташка без волі.
    Нащо ж мені краса моя,
    Коли нема долі?
    Тяжко мені сиротою
    На сім світі жити;
    Свої люде – як чужії,
    Ні з ким говорити;
    Нема кому розпитати,
    Чого плачуть очі;
    Нема кому розказати,
    Чого серце хоче,
    Чого серце, як голубка,
    Федор Попадюкдәйексөз қалдырды4 жыл бұрын
    Минають дні, минають ночі,
    Минає літо, шелестить
    b2757630531дәйексөз қалдырды2 ай бұрын
    Смійся, лютий враже!
    Та не дуже, бо все гине,
    Слава не поляже;
    Не поляже, а розкаже,
    Що діялось в світі,
    Чия правда, чия кривда
    І чиї ми діти.
    Наша дума, наша пісня
    Не вмре, не загине…
    От де, люде, наша слава,

    Слава України!
    Petrolia Keksдәйексөз қалдырды5 ай бұрын
    Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?..
    b1333677322дәйексөз қалдырды10 күн бұрын
    На чужині не ті люде,
    Тяжко з ними жити!
    Ні з ким буде поплакати,
    Ні поговорити».
    Ai Kurimaдәйексөз қалдырды2 ай бұрын
    ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ…
    b2757630531дәйексөз қалдырды2 ай бұрын
    «Було колись – минулося,
    Не вернеться знову».
    Полетів би, послухав би,
    Заплакав би з ними…
    Та ба, доля приборкала
    Меж людьми чужими.
    b2757630531дәйексөз қалдырды2 ай бұрын
    Все йде, все минає – і краю немає.
    b2757630531дәйексөз қалдырды2 ай бұрын
    Було колись добре жити
    На тій Україні…
    А згадаймо! може, серце
    Хоч трохи спочине.
    b3392597798дәйексөз қалдырды2 ай бұрын
    «О горе мне, горе! Зачем я покинул
    Невинности счастье, родную страну?
    Зачем я скитался, чего я достигнул?
    Утехи познаний?.. Кляну их, кляну!
    Они-то мне, черви, мой ум источили,
    С моим тихим счастьем они разлучили!
    Кому я тоску и любовь расскажу?
    Кому сердца раны в слезах покажу?
    Здесь нету мне пары, я нищий меж ними,
    Я бедный поденщик, работник простой;
    Что дам я подруге моими мечтами?
    Любовь… Ах, любови, любови одной
    С нее на три века, на вечность бы стало!
    В своих бы объятьях ее растопил!
    О как бы я нежно, как нежно любил!»
fb2epub
Файлдарды осы жерге салыңыз, бір әрекетте 5 кітаптан асыруға болмайды