uk
Ірена Карпа

Піца «Гімалаї»

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • blabla2296has quoted12 years ago
    Існують тільки ті об’єкти, котрі ми осягаємо в цю мить
  • blabla2296has quoted12 years ago
    ? Побільше читати, чужому навчатись, свого не цуратись?
  • natalkaatlashas quoted12 years ago
    Молодша знизувала плечима. Старша давилася сміхом і морозивом: — От нащо ти так? Знаєш, скільки дівуль сидять і мріють про такого, щоби «удачно вийті замуж»? Першого ж схопити з грошима — і в загс. Рецепти спеціальні є. Передаються з покоління в покоління і з одного жіночого журналу до іншого. Ти он почитай.
  • zolotoyhas quoted13 years ago
    — Та бо охуїли ви всі, — педагогічним тоном мовила Редька. — Бач, аж тепер взялись за гуманність і виховання нащадків. Не крикнеш — не дойде. Собаки Павлова, блін.
  • zolotoyhas quoted13 years ago
    кожен боїться лише того, на що здатен сам стосовно ближнього
  • zolotoyhas quoted13 years ago
    «Дива якісь із хлопцем, — подумала собі Редька, — скільки шуму за блокнотик і ніч таку місячну, зоряну, ясную…»
  • zolotoyhas quoted13 years ago
    — Вот із каренсі ін Юкейн? Долар?
    — Ноу. Іт’с хуйолар! — переконливо сказала Редька.
    — Хуйолар?
    — Єс. Хуйолар.
    — Хуйолар… — протягнув він замріяно.
    Так, певно, українську валюту й запам’ятають у цьому краї. Й у список конфіскатів занесуть.
  • zolotoyhas quoted13 years ago
    — Ве а ю фром? — ласо оглядав Редьчин наплічник рудуватий правоохоронець.
    — Юкрейн, — дзвінко і завчено відказала Редька, чекаючи, що далі він, як місцеві школярки, почне питати «Вот із йор бест френд нейм?»
    — Юкей? — перепитав, утім, красень у формі.
    — Год сейв зе квін, — закотила очі горі Редька. — Юк-рейн.
  • zolotoyhas quoted13 years ago
    В самому кінці села стояла невеличка хата-мазанка. Аби Тарас Шевченко народився в Гімалаях, тут би він і жив скоріш за все: солома на стрісі, вікна
  • zolotoyhas quoted13 years ago
    Невеличка гірська капуста, геть дрібна картопелька (в Україні порядна ґаздиня за таку вмерла би від сорому перед сусідками), малинового кольору морквиця, якась не вельми пишна зелень і майже такого ж кольору мандарини з армією кісточок всередині.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)