Енн із Зелених дахів

Як говорить місіс Лінд, якщо ти не можеш бути веселим, будь ним настільки, наскільки можеш.

Усі великі справи тісно переплітаються з маленькими.

було дуже самотнє місце. Я упевнена, що ніколи не змогла б жити там, якби у мене не було уяви.

— Ми станемо кращими друзями, — зрадів Гілберт. — Нам призначено бути щирими друзями. Ти довго опиралася призначенню. Я знаю, що ми можемо багато в чому допомогти одне одному. Ти адже збираєшся продовжити вчитися, чи не так? Я теж. Підемо, я проводжу тебе додому.

Енн подивилася на обличчя Метью і побачила там печатку Смерті.

— От, я б не проміняв тебе і на десяток хлопчиків, Енн, — сказав Метью, погладжуючи її руку. — Зауваж — на десяток хлопчиків! І не хлопчик виграв стипендію Ейвері, чи не так? Це була дівчинка — моя дівчинка — дівчинка, якою я пишаюся.

Гілберт лише посміхався від задоволення в цілому і симпатії до Енн окремо — йому подобалася її струнка фігурка у білому і натхненна особа на тлі пальм.

Звичайно, крохмалити носові хусточки Метью було не потрібно! І більшість людей, коли кладуть пиріг до печі, щоб підігріти його до обіду, виймають його, коли він стане гарячим, і їдять, а не залишають його у пічці, щоб він перетворився на вугілля. Але ти, вочевидь, зазвичай робиш інакше.

Але тоді просто подумайте про ті помилки, які я не роблю, хоча могла б.

— Я гадаю, достатньо і одного разу. Цим ти зобов’язана Метью, і я умиваю руки. Якщо ти захворієш на пневмонію, коли будеш спати в чужому ліжку чи виходити з задушливої зали посеред ночі, не звинувачуй мене, звинувачуй Метью