Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п'ят

Леонардо вже домовився про постачання тіл із лікарні та знайшов собі покровителя – Маркантоніо делла Торре, місцевого професора анатомії. Багато анатомічних ескізів, створених у Павії, було втрачено, але з тієї незначної частини, що збереглась, можна помітити, що у своїй роботі Леонардо спирався на власне бачення, уяву і визначні вміння анатома й кресляра. Він вивчав анатомію, щоб продемонструвати справжню, а не уявну цінність тіла. На його думку, людське тіло – вінець Господнього творіння.

Леонардо ходив по вулицях слідом за людьми з надзвичайно потворними, деформованими або дивними обличчями, сподіваючися побачити їх у момент крайнього прояву емоцій. Іноді він ішов за власником дуже цікавого обличчя до самого передмістя.

Його не цікавило просте відтворення краси: він хотів зобразити обличчя такими, якими вони є насправді, у русі, як красиві, так і потворні, а якщо вираз цих облич був незвичайним – то так навіть краще. Вивчення анатомії означало наближення до Бога: «І ти, людино, яка завдяки моїй праці стає свідком дивовижного витвору природи… якщо його будова здається тобі дивовижним творінням, повинна усвідомлювати, що це ніщо порівняно з душею, яка живе в цій споруді».[27]

Він бачить красу людського обличчя й шукає причину цієї краси, яка має бути ще прекраснішою.
Ральф Волдо Емерсон, «Монтень»

Олдес Хакслі використав цю фразу в книзі «Двері сприйняття»

Користь акриліку для лікування хвороб ока було виявлено під час Другої світової війни. Збитим пілотам «Спітфайра» в око часто потрапляли уламки з кабіни льотчика, і хірурги помітили, що вони не спричиняють запалення. (Прим. авт.)

Життя — це чистий вогонь, і ми живемов променях невидимого сонця всередині нас.

Сер Томас Браун, «Гідріотафія, або поховання в урнах» (1658)

Деякі надгробні пам’ятники показово солідні, а інші скромні й прості — на них є лише ім’я і дві дати. Є щось демократичне в тому, як багаті лежать тут поруч із бідними.

Я заповідаю себе землі, щоб прорости травою, яку люблю,Як я вам буду знову потрібний, шукайте мене під підошвами своїх черевиків

коли ти йдеш швидко, на кожен крок потрібно менше ніж півсекунди, і за цей час працюють принаймні п’ятдесят чотири м’язи