Так тобі й треба, або Чому в стосунках варто обирати себе

Спека така, що горобці хекають, як спраглі собаки.

«Не живи, як батюшка живе. Живи, як він каже».

Тому, навігуючи ці бурхливі води, я завжди відштовхувалася від протилежного, не знаючи, як воно насправді має бути, але точно знаючи, як бути не має.

Знайшла каструлька кришечку.

Зрештою мені відкривається проста істина: жоден хлопець не вартий того, щоб через нього втрачати почуття власної гідності.

— об’єктивно симпатична, цікава й харизматична дівчина з Гощі, з якою приємно проводити час, але цього недостатньо, щоб їздити в ту саму Гощу щотижня. Я — бонус, але не причина. Крапка.

Тому ти така: «Заєбісь! Можна жити!» — і далі переконуєш себе, що нема чого оце носом крутити, бо може бути й гірше. От у цьому й суть: порівнювати з гіршим найлегше, найзручніше.

Тому ти така: «Заєбісь! Можна жити!» — і далі переконуєш себе, що нема чого оце носом крутити, бо може бути й гірше. От у цьому й суть: порівнювати з гіршим найлегше, найзручніше.

Життя не для того, щоб постійно терпіти. Воно не налагоджується. Його налагоджують.

бути потрібно з тим, хто не забирає тебе в себе.