Прогулянка лісами. Двоє лінюхів проти дикої природи

Це схоже на рекомендацію від людини, яка сидить удома за клавіатурою і роздає поради.

Ліси душили безмежним хлорофіловим тріумфом своєї краси, через що видавалися ще більш гнітючими і таємничими

— У лісі все здається великим.
Це була правда. Якось через наш табір пройшов скунс, та судячи зі звуків, можна було подумати, що то стегозавр.

«Мені ніколи не подобалися піші походи. Просто я відчув, що маю це зробити. Це був не мій вибір».

Похлюпавши на вершину Клінгманс-Доум — найвищу точку нашої подорожі, пейзажі якої в ясну погоду, судячи із загальних відгуків та вражень, змушують завмирати ваше серце, — ми нічого не побачили, взагалі нічого, окрім розмитих обрисів дерев, що вимирали у бурхливому морі туману.

розмірковуючи над цікавим фактом, що люди, які йдуть в гамбургер-менеджмент завжди виглядають так, ніби їх мати спала з Ґуфі

Усі книги радять: якщо на вас насувається гризлі, у жодному разі не біжіть. Це схоже на рекомендацію від людини, яка сидить удома за клавіатурою і роздає поради

Двома великими потрясіннями для мене стали, по-перше, ціна: щойно Дейв зникав на складі або йшов перевірити рівень деньє, я крадькома дивився на цінники, і щоразу на мене чекало нове потрясіння, і по-друге, той факт, що кожна частина спорядження потребує ще якоїсь додаткової складової. Якщо ви купили спальний мішок, вам знадобиться чохол для нього. Чохол коштує 29 доларів. І ця думка зовсім не гріла мене