Олена Замойська

Якщо ви озирнетеся на пройдений шлях, то виявите, що ваші найдорожчі здобутки — це думки й спогади про людей, яких любили ви та які любили вас.

вербалізація, озвучення бажаного результату словами;

2) візуалізація, створення чіткого ментального зображення того, який вигляд матиме результат;

3) емоційне забарвлення, створення в собі почуття задоволення, яким би супроводжувався результат;

4) звільнення від турбот і перемикання думок на інше;

5) реалізація, матеріалізація розв’язку або досягнення вашої мети.

Крок одинадцятий: вдавайтеся до візуалізації. Створіть виразну уявну картину своєї мети так, начебто ви вже досягнули її. Програвайте цю картинку знову й знову на екрані свого розуму. Щоразу, коли ви візуалізуєте свою мету як досягнуту, ви підсилюєте своє бажання й зміцнюєте віру в її досяжність. І ви матимете те, що бачите

Відправний пункт у керуванні стресом і досягненні внутрішнього спокою — прийняття відповідальності за власні реакції. Ідеться не про те, що сталося з вами, а про ваше ставлення до того, що сталося, про вашу реакцію, позитивну або негативну, стресову або ні. І це ваше рішення, ваш вибір, ваша відповідальність

Гнів виникає всередині вас, а не приходить іззовні. Він народжується всередині вас, а не спричинений тим, що говорять або роблять інші люди. Ніхто не робить вас злим. Ніщо не змушує вас гніватися. Гнів — це реакція, яку ви обираєте в певній ситуації. Ви можете вирішити, як реагувати на труднощі — спокійно, позитивно, або гнівно. Ви завжди вільні обирати

Згідно із законом притягання, ви будете приваблювати у своє життя таких людей, які багато в чому йдуть таким самим шляхом, що й ви, тобто людей, чиї думки й поведінка відповідають вашим домінантним думкам і почуттям. Стаючи позитивнішою, оптимістичнішою й люблячішою людиною, ви природно приваблюватимете у своє життя позитивніших, оптимістичніших і люблячіших людей

Найважливіше завдання батьків — любити й виховувати своїх дітей, а також формувати в них високу самооцінку й упевненість в собі. Якщо ви виховуєте своїх дітей, заохочуючи їхню індивідуальність, якщо плекаєте в них бажання вийти й підкорити світ — тоді ви виконуєте свої батьківські обов’язки в найвищому змісті цього слова. Натомість, якщо забезпечуєте своїх дітей матеріально, але не дбаєте про їхню самооцінку й упевненість у собі, ви нехтуєте своїм головним завданням

відмовитися від наших складних історій, щоб здаватися ціліснішими або більш

Можливо, ви не погоджувалися на «подорож героя», але тої самої миті, як ви впали, отримали копняка, пережили розчарування, зганьбилися або відчули своє серце розбитим, вона розпочалася. Не важливо, чи ви готові до емоційної пригоди, — болю не уникнути. І це трапляється з кожним із нас. Без винятку. Єдине рішення, яке ми повинні ухвалити, — це вибір ролі, котру ми відіграватимемо у власному житті: чи хочемо ми написати свою історію самостійно або передати це право комусь іншому? Обираючи самостійне написання власної історії, ми погоджуємося на дискомфорт; це перевага сміливості над комфортом.

Замість того щоб сказати: «Я зазнав поразки і почуваюсь паскудно», ми висновуємо: «Я невдаха». Ми вдаємо спокій і зачиняємося у собі, замість того щоб звільнитися.