Ми бачимо на небі приблизно 5000 зір — лише близько 0,0001 % від усіх зір нашої Галактики — Чумацького Шляху. А Чумацький Шлях — лише одна з понад ста мільярдів галактик, які можна спостерігати в сучасні телескопи. І кожна галактика містить десь сотні мільярдів зір. Якби зоря була крупинкою солі, то всі зорі, видимі неозброєним оком, умістилися б у чайній ложці, проте зорі всього Всесвіту утворили б кулю діаметром понад 13 кілометрів.

Ми бачимо на небі приблизно 5000 зір — лише близько 0,0001 % від усіх зір нашої Галактики — Чумацького Шляху. А Чумацький Шлях — лише одна з понад ста мільярдів галактик, які можна спостерігати в сучасні телескопи. І кожна галактика містить десь сотні мільярдів зір. Якби зоря була крупинкою солі, то всі зорі, видимі неозброєним оком, умістилися б у чайній ложці, проте зорі всього Всесвіту утворили б кулю діаметром понад 13 кілометрів.

Тому цілковитою несподіванкою стало відкриття того, що спектри більшості галактик демонструють червоне зміщення — майже всі зоряні системи віддаляються від нас! Ще більший подив викликало оприлюднене 1929 року відкриття Габбла, що величина червоного зміщення галактик не випадкова, а прямо пропорційна відстані від них до нас. Інакше кажучи, що далі від нас галактика, то швидше вона «тікає»! Звідси випливало, що Всесвіт не може бути статичним, незмінним за розмірами, як вважали раніше. Насправді він розширюється: відстань між галактиками невпинно зростає.