Вона вродилася з мiсяцем на лобi. Так їй потiм розказувала мати, як запам’ятала собi з першої хвилi, з першого крику викинутої над собою аж пiд сволок чиїмись моцними руками дитини, на яку дивилася знизу вгору, нездужаючи склiпувати слiз, — на трохи зависокому як для дiвчинки, опукло-буцатенькому лобику виразно темнiв збоку невеличкий багряний серпик, наче мiсяць-недобiр. Тiльки мати вперто казала — молодик, доки сама в це не повiрила: вiдомо ж бо, що молодик — то на долю, а недобiр — тим вiн i недобiр, що наводить на лихi сни…